Біля серця пекло і нестерпно боліло,
А на грудях поранених кров запеклась,
Та він дихав іще, і вуста шепотіли:
«Ти мене не залишив Ісусе? Ти спас?»
Руки дрібно тремтіли і враз притискали,
Книгу книг, що завжди біля серця носив.
Все єство наповнялось тривогою й жалем,
А піднятись з землі, він не мав уже сил.
Очі вгору підвів та з благанням молився:
«Отче мій, коли воля Твоя на життя ,
Допомогу пошли, бо я страшно втомився,
Вірю я, Ти Своє не залишиш дитя.»
Вже не чув, як до нього наблизились кроки,
Хтось на руки підняв, й на підводу поклав...
У шпиталі сказали: «Потрібен лиш спокій!
Він живий!» - На це воля Господня була.
Як до тями прийшов - враз за серце схопився:
«Боже мій! Де поділась Книга із книг?
Невже втратив її, як в яру опинився?
Чи можливо хтось викрасти Біблію встиг?
Лікар Книгу простяг понівечену дуже,
Той притиснув її до грудей, наче клад...
«Книга ця зберегла троє серденько, друже!»
«Навіть двічі!!!» - Збентежено мовив солдат.
~ДЛВ~
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
НЕ один не подошёл. - Вячеслав Осипов МОЕМУ ГОСПОДУ и таксисту из г.Лиепая Латвия 1999 год посёлок Кароста
( возле моста разводного море 50 метров)
Если бы не Бог который любит всех..............
Поэзия : Пока есть время - Лариса Зуйкова "Скажи им: живу Я, говорит Господь Бог: не хочу смерти грешника, но чтобы грешник обратился от пути своего и жив был. Обратитесь, обратитесь от злых путей ваших; для чего умирать вам, дом Израилев?"
Иезекииль 33:11
Проза : Море - Майн Теперь ты знаешь, что такое любовь?
Теперь ты знаешь, что такое одиночество?
Это не тогда, когда ты один. Ты можешь быть окружен сотней, тысячей людей, и не просто людей, - это могут быть твои друзья, родственники, близкие. Но и среди них ты одинок. И все твои близкие далеко не близки твоим мыслям, твоей душе. Да, ты не один, но ты одинок.
